Jetpack

12 березня 2023, 11:43
192

Активно застосовуваний любителями екстремального спорту джетпак або jetpack являє собою мобільний ранець, за допомогою якого здійснюються індивідуальні польоти на невеликі відстані. Фактично це особистий літальний апарат, що фіксується на спині й оснащений реактивним двигуном.
Сучасні джетпаки мають невелику масу і габарити. З їхньою вагою людина може ходити по землі без сторонньої допомоги. Але так було не завжди.

jetpack-man

Історія створення реактивних ранців

Перші ідеї самостійних польотів за допомогою ракетних апаратів були сформульовані ще в 1919 р. Тоді їх розробляли для військових цілей: ведення розвідки, штурму фортець тощо. Однак перший реальний jetpack був створений тільки в 1952 р. винахідником Томасом Муром. У якості палива він використовував перекис водню і міг відірвати людину від землі всього на кілька секунд.
Перший повноцінний політ здійснив випробувач Гарольд Грем у 1961 р. Тоді він зміг пролетіти 35 м на висоті близько 1 м упродовж 13 сек. Наступним кроком у розвитку став літальний апарат Martin jetpack, який міг підтримувати пілота в повітрі до пів години за рахунок оснащення реактивним двигуном. Але він мав значну вагу, тому на землі людина не могла переміщатися з ним самостійно.
Також прообразом джетпака було реактивне крило, яке також відрізнялося значними розмірами. Воно запускалося з літака або вертольота, розвивало швидкість до 300 км/год. Для його приземлення було потрібно 2 парашути (для крила і пілота), що було не дуже зручно.
Проривом у розвитку технології став ранець JB, винайдений Нельсоном Тайлером. Так модель JB-9 вирізнялася компактністю і давала можливість пілоту злітати вертикально. Вона працювала на гасі, запаси якого спалювалися приблизно за 10 хв. У 2015 р. на ній було здійснено політ навколо Статуї Свободи. Остання модифікація JB-12 розвиває швидкість до 300 км/год і дає змогу людині піднятися на висоту 3 км.

Види jetpack

Нині розрізняють 2 категорії реактивних ранців залежно від типу двигуна:

1. Ракетні. Найпопулярніші моделі джетпаків, у яких паливо, що згорає, випускає вниз із сопла реактивний струмінь. Вони компактні, порівняно легкі, доступні за вартістю, проте призначені для польотів на невеликі відстані. Управління ними також досить просте і здійснюється за допомогою двох важелів. Пілота необхідно екіпірувати термостійким костюмом для захисту від опіків.

2. Турбореактивні. Це складніші за конструкцією ранці. У них повітря спочатку попадає у компресор, де ділиться на 2 частини. Одна надходить у камеру згоряння і, змішуючись із паливом (гасом), створює енергію газових струменів, що викидаються з сопел і приводять jetpack у рух. Друга використовується для охолодження двигуна і запобігання перегріву людини. Турбореактивні ранці підіймаються вище, літають довше. Вони маневровіші, оскільки газові струмені можуть викидатися не тільки вниз, а й у різних напрямках. Головний недолік цих джетпаків – висока вартість.

jetpack

Сучасні jetpack затребувані не тільки у сфері екстремального спорту і розваг. Вони все частіше знаходять реальне практичне застосування. Літальні апарати використовуються у рятувальних операціях, під час військових дій. Спеціально адаптовані моделі джетпаків дають змогу швидко переміщатися під водою. В проєкті їхнє застосування для виходу у відкритий космос на космічних станціях для переміщення між модулями.