Двигун Д-36

05 січня 2023, 08:02
310

Серійне виробництво двигунів Д-36 було розпочато у 1977 році на авіаційному заводі «Мотор Січ» і продовжується досі. Спочатку його конструкція розроблялася у запорізькому конструкторському бюро «Прогрес» під керівництвом конструктора Лотарьова. Агрегат створювався для встановлення на транспортні літаки Ан-60. Крім того, пізніше використовувався на Ан72 і 74, Як-42 та ряді аеропланів.

Існує кілька його серій 1А, 2А, 3А та 4А, а також ряд модифікацій: Д-36 (3А) з можливістю роботи у двох додаткових режимах (надзвичайний проміжний та надзвичайний) та Д-36 (148), адаптований під пасажирський літак Ан- 148.

Турбовентиляторний двигун виконаний за тривальною схемою, яка включає ротори вентилятора, ротори високого та низького тиску. Особливу міцність і витривалість забезпечує застосування титану для виготовлення практично всіх вузлів і механізмів. Одна з основних переваг агрегату – модульна конструкція (12 модулів), що суттєво полегшує процес ремонту та заміни окремих елементів.
Сучасні двигуни Д-36 оснащуються електронною системою управління ЕСУ-2-3, яка контролює роботу паливного регулятора та насосів, що дозволяє уникнути перегріву через перевищення допустимого значення частоти обертання роторів та підвищення температури газів. Крім того, за допомогою ЕСУ-2-3 спрощується процес діагностики неполадок у роботі всіх модулів.

dvigun-d36

Основні переваги двигуна Д-36

високий ККД та енергоефективність при мінімальних втратах палива;
низький рівень шуму;
мінімальний викид продуктів згоряння в атмосферу;
висока ремонтопридатність;
значний робочий ресурс та довговічність;
універсальна підвіска, яка дозволяє встановлювати агрегат на різні моделі літаків без додаткової адаптації.

Високотехнологічний Д-36 досконалої конструкції послужив основою для розробки найбільш потужного наразі вертолітного двигуна Д-136 (понад 11 тис. кінських сил), а також новітньої лінійки двигунів Д-436Т1 і Д-436ТП, на яких літають пасажирський Ту-334 та амфібія Бе-200.