Дирижабль

27 березня 2023, 04:47
276

Перший винайдений людиною літальний апарат для повітроплавання – повітряна куля, отримав логічний розвиток у дирижаблі. Він являє собою той самий аеростат, тобто наповнену легким газом ємність, але з поліпшеними характеристиками швидкості польоту, керованості та маневреності.
Аеростат дирижабля зазвичай має витягнуту еліптичну форму і виготовляється з прогумованих матеріалів, стійких до розриву при розширенні внутрішнього середовища. Також його пошкодженню перешкоджають запобіжні повітряні клапани. В оболонку закачується водень або гелій, які мають меншу масу, ніж повітря. У результаті літальний апарат може підніматися в повітря і зависати на одному місці протягом тривалого часу.
На відміну від повітряної кулі, яка переміщується завдяки руху повітряних потоків, дирижабль рухається завдяки зусиллю, створюваному двигунами внутрішнього згоряння. Вони встановлюються на мотогондолі, де розташовується екіпаж повітряного судна. Пасажири летять в окремій гондолі.
Для ефективного управління дирижаблем застосовуються аеродинамічні та гравітаційні системи. Вони дають змогу змінювати напрямок і швидкість руху, стабілізувати положення в просторі й успішно маневрувати. На сучасні моделі встановлюється автоматика.

Трохи історії

Перший проєкт дирижабля розробив француз Шарль Меньє, який вирішив піти далі за братів Монгольф'є, які придумали повітряну кулю. За задумом Меньє новий літальний апарат повинен був мати еліпс замість кулі, а для переміщення в просторі потрібні були пропелери. У рух вони приводилися механічним зусиллям 80 осіб. На практиці проєкт так і не був реалізований.

old-dirigible

Однак задумку використав інший француз Анрі Жиффар, доповнивши її паровим двигуном для забезпечення обертання гвинта. Так перший дирижабль зміг піднятися в повітря в 1852 р. Він пролетів 28 км зі швидкістю 8 км/год. Аеростат літального апарату мав витягнуту форму довжиною 44 м і діаметром 12 м.
Значно розширив можливості та вдосконалив технічні характеристики дирижаблів Фердинанд фон Цепелін – винахідник із Німеччини. На його честь їх і стали називати цепелінами. На початку XX століття вони стали широко використовуватися для перевезення вантажів і пасажирів, а також у військових цілях. Під час Першої світової війни цепеліни застосовувалися для бомбардувань міст, оскільки могли нести на собі більшу кількість снарядів, ніж літаки того часу. Така перевага, як безшумність польоту, дозволяла їм брати участь у розвідувальних операціях.
У 1928 р. дирижабль "Граф Цепелін" здійснив навколосвітню подорож, яка тривала 20 днів і передбачала 3 зупинки для дозаправки. Окремо варто відзначити комфортабельність моделей того часу. У пасажирських гондолах були обладнані окремі каюти, ресторан і палуби. До 1936 р. дирижаблі активно курсували між континентами, зокрема між Північною та Південною Америкою.
Це тривало, доки один із найбільших на той час апаратів "Гріндебург" не зазнав аварії в березні 1936 р. Загоряння оболонки призвело до його падіння та загибелі 35 пасажирів із 97. У наступні роки сталася ще низка великих катастроф за участю дирижаблів, що призвело до падіння їхньої популярності та відмови від використання.

Дирижаблі сьогодні

Нині керовані аеростати застосовуються під час проведення рекламних кампаній, а також для розважальних і туристичних поїздок. Звичайно ж, вони назавжди втратили своє панування перед сучасними літаками, проте мають кілька переваг.

dirigible-airship

Серед них:

безшумність у польоті;
відсутність необхідності в будівництві злітних смуг;
значна вантажопідйомність;
відсутність шкоди для навколишнього середовища;
можливість доставки вантажів у важкодоступні регіони;
менша схильність до турбулентності.

У зв'язку з цим ціла низка компаній у Франції, Канаді, Великій Британії, Ізраїлі, Індонезії анонсували запуск проєктів з будівництва дирижаблів для здійснення перевезень вантажів у регіони, де географічні або кліматичні умови особливо складні для польотів на літаках і вертольотах. Також вони використовуватимуться в гуманітарних і рятувальних операціях для перевезення рятувального обладнання та постраждалих унаслідок стихійних лих.
Можливо, це стане новим важливим етапом в історії дирижаблебудування.