Кабінет
Увійти

Немає облікового запису?

Зареєструватися
facebook

Удари в порожнечу



У міру того як частішають авіаційні удари по військово-стратегічних об'єктах держави-терориста на її території, зростає потужність атак на українські військові аеропорти з боку противника. Першим під загрозою опинився Старокостянтинівський аеропорт у Хмельницькій області. Увечері 5-го серпня і вночі 6-го по ньому було випущено 14 ракет "Калібр" і "Кинджал", 12 з яких було збито силами української ППО. Унаслідок атаки загинув один рятувальник, а також було пошкоджено житлові будинки та об'єкти мирної інфраструктури (автовокзал, заклад культури).
Наступним під ударом опинився аеропорт у Коломиї Івано-Франківської області. 11 серпня терористи завдали ударів з Липецької та Тульської областей 4-ма ракетами Х-47 "Кинджал". Одна з них була збита над Київщиною, решта 3 завдали ударів поблизу аеропорту. Зокрема було суттєво пошкоджено приватний житловий будинок, внаслідок чого загинула 8-річна дитина.
Таким чином, Росія продовжує робити єдине, що їй більш-менш вдається – воювати з мирним населенням та об'єктами цивільної інфраструктури.

Чому атаки неефективні

При цьому командування ЗСУ прекрасно розуміє, що справжньою метою ракетних атак є не самі аеродроми, а військова авіація України, зокрема літаки Су-24. Вони є носіями ракет Storm Shadow, яким вдається завдати значної шкоди стратегічним об'єктам РФ.
За заявою речника українських Повітряних сил Юрія Ігната основною метою атаки на аеропорт у Коломиї стали молоді льотчики, які готуються до проходження навчання на військових базах у Румунії та Данії. Як стало відомо 9 серпня, президент США Байден нарешті офіційно схвалив програму навчання українських пілотів на американських винищувачах F-16.
Утім, жодна з ракетних атак не досягла запланованих цілей, і українські бомбардувальники Су-24 продовжують здійснювати десятки вильотів на день, завдаючи шкоди військовій інфраструктурі агресора. Причина неефективності цих операцій криється в тому, що Повітряні сили України були готові до подібного розвитку подій. Вони розосередили авіацію по низці точок по всій неокупованій території. У розпорядженні ЗСУ є ціла низка запасних аеродромів, на які в разі виникнення небезпеки ракетного удару оперативно передислоковуються літаки.
Українські льотчики досвідчені та мобільні, чітко знають, як діяти в подібних ситуаціях. Це дає змогу зберегти боєздатність авіації в умовах постійних атак агресора. У результаті він лише витрачає обмежені запаси дорогих ракет, випускаючи їх у порожнечу.